Якщо у Мельпомени є дім, то він саме такий. Так-так, такий – спокійний, душевний, із настроєм, атмосферою. Зі своїми запахами і таємницями. На березі тихої річки. Такий дім, де сидячи на ґанку, ти почуєш тихий пташиний спів і шерех дерев, а за спиною дзвін маминих каструль і аромат вишневого компоту; а тобі тринадцять и Саньок вже свище! Бувай, ма! Так, так, Мельпомена також жінка – у неї також сім`я, діти – «який мармур і Ботічеллі? Вони ж його угроблять!»